УЧАСНИКИ

історії учасників 15 Seconds of You

 
ЛУІС
мексиканець, який втратив друзів у війні з наркотиками

"Мене звуть Луїс, я з Тіхуани, одного з найнебезпечніших міст у світі, де йде війна з наркотиками. Брат моєї матері був поліцейським, якого вбили під час війни, а розчленоване тіло кинули в яму. На моїх очах кілери застрелили мого друга, який зустрічався із дочкою наркобарона.

Іноді вночі лунали постріли і музика Banda Norteña, яку полюбляють наркоторговці. Вона грала дуже голосно, майже щоночі до 5 ранку. Ці люди нікого не поважають.

Одного разу, коли я повернувся до свого будинку в Тіхуані, я побачив отвори від куль у стінах. Згодом я дізнався — кілер приходив, щоб вбити мого сусіда. Його дружина і дитина вижили, але він помер. З того дня до району було прикріплено співробітників поліції для захисту нашої території.

Я прагну миру і хочу, щоб у майбутніх поколінь та їх дітей була краща Мексика".

Luis Tijuana Mexico 15SecOfYou Earth Day Peace People Humanity Men
Я прагну миру і хочу, щоб у майбутніх поколінь та їх дітей була краща Мексика
ДЖЙОТІ
йог і водій рикші з Тіруваннамалаю

Джйоті — водій рикші і йог з 20-річним досвідом. Кожен день він прокидається о 4 ранку і піднімається на вершину гори Аруначала, де він проводить пуджу (священний ритуал в індуїзмі) і медитує в печері.

Відкритий і щирий, Джйоті завжди готовий допомогти мандрівникам і супроводжує їх у пошуках вчителів та святих місць у Тіруваннамалаї. Вдень він сидить за кермом рикші, а вночі — в медитації.

Я розповіла Джйоті про мою ідею, і він був радий приєднатись, але замість мовчазного послання почав співати мантру, присвячену своєму гуру. Я вирішила залишити відео таким, яким воно було знято, щоб показати сяйво і чистоту Джйоті.

В перекладі з санскриту його ім'я означає "світло". Відчувай своє внутрішнє сяйво і неси його в світ. Будь простим і щирим кожен момент свого життя.
Jyoti Tiruvannamalai India 15SecOfYou Earth Day Peace People Humanity Men Indian Namaste Yogi Rikshaw
Be simple and sincere every moment of your life.
МИР – це дар, який отримує кожен, хто приходить до нього. Тому для мене важливо приймати його з вдячністю, ставитися до нього з любов'ю і турботою, і так само пам'ятати про те, що його можна побачити в очах кожного з нас.
Еліна Мнатсян, Москва
#15SecOfYou
ДАР'Я
українка, яка перемогла рак

"У 28 років я почула слово "рак". Чомусь у цей час я не могла відірвати очей від маятника на столі у лікаря. Моєю першою думкою було: "Я що вже ніколи не побачу весни? У мене ж скільки планів!" Я не плакала і не питала "за що". Але з'явилася злість на молодих дівчат, які курили і пили собі спокійно пиво, у той час як я, яка у житті не пила і не тримала у руках сигарети, мусила засмагати у "радіаційному солярії".

Пам'ятаю був день, коли я хотіла все кинути. Одного ранку я вперше (і востаннє!) з часу онко одкровення розплакалася як мале дитя у мами на руках. Я більше не хотіла йти до тієї темної і холодної кімнати, де на мене чатував невидимий звір. Після кожного курсу опромінення я ледь добиралася додому. Я просто падала на диван і поринала у довгий сон. Не хотілося ні їсти, ні пити. Часом здавалося, що я падаю кудись до безодні. Проте заради мами та її сліз довелося взяти себе у руки.

У онкодиспансері я побачила іншу реальність. Вона мала присмак чогось солодко-гіркого. Саме там розумієш як це круто жити і мріяти. Так. Мріяти стало чимось особливо дорогим для мене. Щось на кшталт джекпоту, який я планувала виграти будь-що. Найстрашніше було розказати батькам про рецидив...

Мій шлях до ремісії тривав два з половиною роки. Вони назавжди вирвані з мого життя. Хоча, не можу сказати, що вони були марними. Я навчилася вірити, просити по допомогу, усміхатися з голкою у грудях, через яку лився хімічний коктейль, цінувати кожний день з моїми близькими. Я навіть навчилася спокійно (ну, майже...) йти на операційний стіл. Це перехід у життя. У нове життя. З новими знаками на шкірі. Їх ще називають шрамами. Для мене і думаю для всіх, хто бореться з раком, шрами це символи перемоги над звіром. Тоді разом з болем та мішечком у моєму животі, я була найщасливішою на світі. Я була жива і вільна від пухлини. Це неймовірно круто відчувати себе на свободі!

Потім було 12 раундів хімії. На це пішло 6 місяців мого життя і безкінечних мандрівок потягом "Запоріжжя-Київ". Я уявляла хімію боксерським рингом. Перед кожним раундом я малювала плакат з числом та "побажаннями надерти раку сраку...Я уявляла себе боксеркою типу Кличка. Він мені якось навіть наснився після другої операції...Ось такі бувають фантазії після наркозу!

Менш ніж за місяць після щасливого фіналу мого лікування я спробувала щось нове — цікаву роботу онлайн (я за фахом перекладачка та викладачка англійської мови). І хоч я поки не можу сказати, що слово рак мене вже більше не лякає і що я стала сильнішою — моє життя стало точно інакшим. Я знову мрію і люблю себе більше ніж коли. З усіма своїми зморшечками, ластовинням і дивним тілом. Я жива. Моя місія ще не завершена. Кіно під назвою життя триває. А значить є причина. А поки — у перервах між контрольними обстеженнями я живу і вчуся ловити щастя..."
Daria Zaporizhzhia Ukraine Peace Earth Day 15SecOfYou Humanity Cancer Girl Unity Love
I became stronger — my life has definitely changed. I dream again and love myself more than ever.
15 Seconds of You
створи своє послання миру за 15 секунд
Якщо у тебе виникли питання, пиши на пошту
15secofyou@gmail.com
Made on
Tilda